* - поля обов'язкові для заповнення.

      * - поля обов'язкові для заповнення.

      +38 (098) 554-03-03
      +38 (093) 554-03-03
      Киев, ул. Вышгородская, 31

      НАЗК і корупція: запобігти не можна очолити

      НАЗК і корупція: запобігти не можна очолити

      У другій частині заголовку пунктуаційні знаки відсутні умисно. Адже, у ході написання цього матеріалу виникали сумніви, де ж потрібно поставити кому. Важливо, щоб після прочитання статті, висновок із розставлянням пунктуаційних знаків для себе зробив не тільки пересічний читач, а й управлінці з НАЗК.

      Нещодавно в одному з наших матеріалів ми розповідали про сумнівний тендер Національного агентства з питань запобігання корупції з ТОВ “Грін-трейд” на ремонт будівлі, в якій знаходиться НАЗК. Зокрема, Центру медіарозслідувань “Булава” вдалося виявити можливе порушення з боку агентства у сфері запобігання корупції і використання бюджетних коштів.

      Детально з розслідуванням можна ознайомитись тут: НАЗК: сумнівні тендери в обхід законам

      Після публікації матеріалу, керівництво НАЗК досить різко відреагувало на факти у статті. І в результаті звернулося з вимогою до редакції “Булави”.

      Проте, незважаючи на таку реакцію, у нас теж виникли питання до НАЗК. І вони мають більшу значимість, аніж гнівні листи керівництва агентства до редакції “Булави”, тим паче, що вся зібрана розслідувачами  інформація міститься у відкритих джерелах. Але це вже справа минулих днів. Сьогодні ж про інше.

      Що з викривачами?

      До кінця літа буде добудовано Портал повідомлень для викривачів корупції, який дозволить будь-якому громадянину звернутися з повідомленням про корупцію до конкретної посадової особи, а не просто в якийсь орган” – у червні цього року про таке нововведення розповідав у інтерв’ю голова НАЗК – Олександр Новіков.

      А вже наприкінці червня у виданні ВР “Голос України” були опубліковані зміни до Закону “Про запобігання корупції”, якими і передбачається створення Єдиного порталу повідомлень викривачів (надалі -“ЄППВ”). Ведення та забезпечення функціонування ЄППВ належить до повноважень агентства з запобігання корупції. Щоправда, на сьогодні порталу немає. На сайті НАЗК існує лише кілька сторінок щодо діяльності викривачів корупції.

      Тобто, “віз і нині там”. Але ж фінансування з державного бюджету НАЗК отримує, проте разом із тим, не виконує покладені на нього функції. Та й і це ще не кінець. У спілкуванні із НАБУ вдалося з’ясувати, що створення порталу викривачів, (звичайно, якщо роботи пов’язані з його запуском відбуваються), відбувається без нормативно-правової бази. Адже у відповіді на запит та прохання надати копію Положення (Інструкції чи іншого нормативно-правового Акту) про Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, побачили наступне:


      І це, напевно, важливіше ніж вимоги керівництва НАЗК щодо надання інформації, яка знаходиться у відкритому доступі.

      Без програми

      “Всі центральні органи виконавчої влади повинні мати сьогодні антикорупційні програми, оцінка ефективності антикорупційних програм проводиться під час відповідних перевірок, цьогоріч приміром, заплановано 21 таку перевірку”, – розповідав під час інтерв’ю у квітні цього року голова НАЗК Олександр Новіков.

      Один з моментів, які ми не могли залишити поза увагою – це антикорупційна програма НАЗК. Що це взагалі таке і навіщо ця програма потрібна?

      Власне, антикорупційна програма – це документ, який містить оцінку корупційних ризиків органу, правила та вимоги щодо вживання заходів із запобігання або ж проявів корупції, в нашому випадку у державному органі. Тим паче, одним з обов’язків якого, власне, і є протидія корупційним проявам. А якщо бути точніше – запобігання.

      Тож за словами Олександра Новікова, цьогоріч було заплановано більше 20 перевірок щодо наявності антикорупційних програм у виконавчих органах влади. А що ж з програмою в самому НАЗК?

      Тож, як виявилося, у 2020 році агентство працювало без програми.

      Щоправда, наказу щодо продовження цієї програми на 2020, принаймні, на сайті НАЗК знайти не вдалося.

      І в цьому є певна несправедливість. НАЗК неодноразово вносило приписи міністерствам та іншим органам виконавчої влади за відсутність антикорупційної програми. А тим часом, свою оновлювати не поспішали. Водночас, посадові особи міністерств та органів виконавчої влади притягалися до дисциплінарної відповідальності за відсутність цього документа.

      Але найцікавіше тут інше. На сьогодні просто не існує механізму, який би передбачав притягнення до відповідальності керівництва НАЗК за здійснення пов’язаного з корупцією правопорушення. Ба більше, неможливо притягнути навіть до дисциплінарної відповідальності.

      І на завершення про антикорупційну програму в НАЗК хотілося додати наступне: на поточний рік документ, ймовірно, нашвидкуруч прийняли у грудні минулого року і, щоб зайвий раз не заморочуватись одразу на 2021-2022 рр. Такий “лайфхак” Законом не заборонений. Але ж судячи з такого кроку, здається, що переглядати її та “латати в ній дірки” не збираються.

      Але ж не будемо забувати, що на 2020 рік окремої антикорупційної програми не було.

      Справи партійні

      Близько тижня тому на сторінці партії “Голос“ у Facebook з’явилася заява про те, що НАЗК призупинило державне фінансування політичної сили. Таке рішення агентство прийняло на підставі Висновку перевірки фінансового звіту партії за ІІ квартал 2020 року.

      Щоправда, наказ НАЗК «Про зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії «Голос», з’явився ще у грудні 2020 року. В свою чергу,  партійці з “Голосу” звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва. Невдовзі суд прийняв рішення на користь політичної сили та частково задовольнив її позов. І в результаті НАЗК перерахувало партії «Голос» державне фінансування за ІІІ квартал 2021 року.

      Але на цьому історія не закінчилася. Ймовірно, у НАЗК є певні задачі, пов’язані саме з цієї партією. Агентство оскаржило пепередні рішення в касаційному порядку й крім того подало клопотання до Верховного суду. Але тут “антикорупціонерів” спіткала невдача. 10 листопада ВС відмовив НАЗК у задоволенні такого клопотання. Тож на сьогодні жодних юридичних підстав для зволікання з виплатами коштів немає. Але у НАЗК все ж не втрачають надії “наступити на хвоста” партійцям з “Голосу”. Адже 23 листопада у Верховному суді мало відбутися засідання за касаційною скаргою НАЗК у цій справі, результати якого опублікуємо згодом.

      І користуючись нагодою, хочемо нагадати керівнику НАЗК Олександру Новікову, що за перешкоджання законній діяльності політичних партій можна понести відповідальність передбачену Кримінальним кодексом України.


      Вишенька на торті

      Конфлікти інтересів в державному українському управлінні справа не нова. І, начебто, НАЗК мало б їх виявляти та запобігати такому явищу, але… в агентстві чомусь відсутня нормативно-правова база щодо регулювання питань етичної поведінки, запобіганню та врегулюванню конфлікту інтересів. Це такі документи, які містять в собі певні правила і вимоги, щоб запобігати конфлікту інтересів або уникати його. Проте, відсутність їх у НАЗК пояснюють дуже просто.

      Виходить, щось на зразок: не передбачено, то й робити не потрібно. А й справді, навіщо?

      І один маленький, але дуже важливий нюанс. Даний корупційний ризик, аж ніяким чином не відображений у “Антикорупційній програмі” НАЗК на 2021-2022 рр.

      Та й усі вищезазначені “здобутки” НАЗК були, так би мовити, розігрівом. Наостанок ми залишили – найцікавіше. І це – призначення в агентстві.

      Згідно із нормами Закону, вступ на державну службу здійснюється шляхом призначення громадянина України на посаду за результатами конкурсу. Що ж стосується самого НАЗК, то тут все аналогічно. Спочатку конкурс – потім призначення.  Але є одне “але”. У 2020 році дію Закону “Про державну службу” в частині проведення конкурсу було призупинено. Проте, щодо деяких посадових осіб, у редакції “Булави” виникли питання.

      Зокрема, стосовно певних осіб, які на сьогодні працюють у НАЗК та були призначені без проведення конкурсу. Окрім того, згідно з Законом України щодо відновлення проведення конкурсів – НАЗК вже мало би оголосити конкурс протягом шести місяців з дати прийняття цього самого Закону.  А тимчасові контракти управлінців НАЗК мали б закінчитись не пізніше 9-ти місяців.

      Зокрема, чи отримав би за умов проведення конкурсу посаду нинішній керівник Управління кадрового забезпечення – Ігор Дробко? Щоправда, кар’єру в агентстві він починав одразу з керівника апарату НАЗК.

      Окрім того, без конкурсу призначений був і Сергій Деркач. В минулому заступник Ігоря Дробка, а на сьогоднішній день керівник Департаменту запобігання та виявлення корупції НАЗК.

      Серед призначень, які, ймовірно відбулися без конкурсу – це Ганна Чорнуцька (керівниця Департаменту запобігання політичній корупції НАЗК). А також Роман Норець – керівник Управління внутрішнього контролю НАЗК.

      Тож редакція Центру медіарозслідувань “Булава” відправила черговий запит до НАЗК з проханням дати відповідь на питання: за якою процедурою були призначені усі ці керівники управлінь?

      Що ж? Доведеться ще певний час вести переписку із НАЗК. І поки ми чекаємо на відповіді від агентства, паралельно готуємо наступний матеріал антикорупціонерів. Й крім того, про всі виявлені нами недоліки повідомимо відповідним профільним органам. І дуже сподіваємося на відкритість НАЗК, адже головний превентивний антикорупційний орган має бути взірцем антикорупційної реформи.

      Поділитися:

      Замовити послугу

      Центр інформаційних розслідувань УкрІнформХолдинг доможе вам у вирішенні питань вашої безпеки та безпеки вашого майна, допоможе відновити справедливість та захистити ваші интереси..

      Замовити