* - поля обов'язкові для заповнення.

* - поля обов'язкові для заповнення.

+38 (098) 554-03-03
+38 (093) 554-03-03
Киев, ул. Вышгородская, 31

Як знищується е-декларування. Хроніка подій, які спровокував Конституційний суд

Як знищується е-декларування. Хроніка подій, які спровокував Конституційний суд

Невчасно подали електронну декларацію? Не біда!

Місцеві суди активно почали виправдовувати чиновників, які «забули», «не встигли», «не змогли» вчасно і чесно відзвітувати про свої статки.

У Печерському районному суді Києва 3 листопада було гаряче: тут судили начальника управління міжнародно-правового співробітництва Офісу генерального прокурора Дмитра Літкевича за несвоєчасне подання щорічної електронної декларації. На вказану посаду пан Літкевич потрапив на початку травня 2020 року, завдячуючи новому генпрокурору – Ірині Венедіктовій. Поза тим е-декларацію за 2019 рік він розмістив на сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) лише 31 липня, себто на два місяці пізніше, ніж вимагав закон.

Під час розгляду адмінсправи думки присутніх прокурорів дивним чином розділилися. Так, прокурор Олег Кандзюба підтримав зміст протоколу НАЗК і просив притягнути Літкевича до адміністративної відповідальності із застосуванням покарання на розсуд суду. Його ж колега, прокурор Максим Климовець, навпаки – просив закрити адмінсправу за відсутністю складу правопорушення. Свою логіку дій прокурор пояснив тим, що Літкевич призначений на посаду 5 травня і повинен був подавати щорічну декларацію у наступному році і не був зобов`язаний подавати щорічну декларацію за 2019 рік після призначення його на посаду, оскільки таку декларацію він вже подавав 5 травня 2020 року (як кандидат на посаду – Главком) і вона є ідентичною щорічній.

У підсумку суд визнав винним начальника управління міжнародно-правового співробітництва Офісу генпрокурора за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення («Несвоєчасне подання без поважних причин декларації») і оштрафував на 850 грн. У постанові сказано, що Дмитро Літкевич допустив вчинення порушення Закону «Про запобігання корупції», яке викладене у змісті адмінпротоколу, шляхом подання із запізненням щорічної декларації за 2019 рік (не до 1 червня 2020 року, а лише 31 липня).

Водночас суд відмовився від можливості визнати це порушення малозначимим, наголосивши: «Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів».

Однак після прийняття скандального рішення Конституційного суду від 27 жовтня подібні рішення місцевих судів скасовуються і закриваються. Річ утім, що тлумач Основного Закону визнав неконституційною ст. 65 Закону «Про запобігання корупції» від 14 жовтня 2014 року, яка визначила відповідальність за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, зокрема, кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну.

«Главком» відшукав у судовому реєстрі вісім постанов місцевих судів, винесених протягом 4-18 листопада на користь фігурантів адміністративних проваджень, які невчасно оприлюднювали електронні декларації.

Управління захисту економіки в Одеській області департаменту захисту економіки Нацполіції склало адміпротокол за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення (КУпАП) щодо судді Господарського суду Одеської області у відставці. Справа втім, що колишній служитель Феміди несвоєчасно подав електронну декларацію перед звільненням. І за це мав би поплатитися штрафом.

Проте Приморський районний суд Одеси взяв до уваги рішення Конституційного суду, яким «визначено неконституційним здійснення контрольних функцій над судовою гілкою влади, у тому числі відповідальності за корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, у тому вигляді, в якому на даний час передбачено в законодавстві». Як наслідок, одеський суд закрив справу проти свого колишнього колеги за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Єдиний державний реєстр декларацій

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Тетяна Бацуца, яка паралельно є головою цього суду, закрила справу стосовно заступника директора міського комунального ринку «Ранковий». Чоловік на чотири дні спізнився з подачею е-декларації за 2019 рік. За даними управління стратегічних розслідувань в Хмельницькій області, декларант зробив це без поважних причин.

Натомість суддя дійшла висновків, що рішенням Конституційного суду від 27 жовтня скасовано як кримінальну, так і адміністративну відповідальність за вчинення корупційних діянь. Отже, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а те, що розпочате, підлягає закриттю.

З таких же підстав Полтавський апеляційний суд скасував постанову Крюківського районного суду Кременчука від 10 березня 2020 року, якою оштрафовано на 850 грн співробітника Кременчуцької виправної колонії №69 за несвоєчасне подання декларації перед звільненням.

Орджонікідзевський районний суд Запоріжжя закрив справу проти заступниці керівника апарату Запорізького апеляційного суду. Остання не встигла протягом десяти днів з часу купівлі квартири вартістю 360 тис. грн розмістити відповідне повідомлення на сайті НАЗК.

Миколаївський апеляційний суд став на бік депутата Новопетрівської сільської ради, який на три тижні спізнився з подачею е-декларації за 2019 рік. За це суд першої інстанції оштрафував обранця на 850 грн, але апеляція скасувала, додавши: є рішення Конституційного суду, яким визнано неконституційними ряд положень Закону України «Про запобігання корупції».

Подібним чином вчинив Бердянський міськрайонний суд Запорізької області, закривши справу щодо завідувачки об’єднаним трудовим архівом Бердянського району. Вона на один день не встигла подати щорічну електронну декларацію за 2019 рік.

Також Ватутінський міський суд Черкаської області закрив справу стосовно начальниці відділу управління соцзахисту населення Звенигородської районної державної адміністрації, яка не вчасно прозвітувала про придбання автівки вартістю 152,8 тис. грн.

Пощастило й самим суддям Конституційного суду. Голосіївський районний суд Києва закрив справу щодо судді КС Володимира Мойсика за несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані (ч.2 ст. 172-6 КУпАП), заявивши про скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. За даними протоколу НАЗК, суддя не встиг до 24 лютого 2020 року розмістити на сайті Агентства зміни, пов’язані зі своїм майновим станом, а саме зарплату у розмірі 150 тис. грн. Відповідне повідомлення Володимир Мойсик оприлюднив о 9:14 25 лютого.

У ході засідання суддя Конституційного суду заперечив провину і пояснив: 150 тис. грн – це лише частина його щомісячного заробітку, тому її не можна вважати такою, що є суттєвою зміною у його доходах.

Окрім того, Володимир Мойсик зауважив, що причини, які призвели до несвоєчасності подання ним повідомлення на сайті НАЗК, були його зайнятість під час виконання службових обов`язків та технічні проблеми, що виникли із накопичувачем, на якому містився електронний підпис.

Захисник судді КС просив закрити провадження у справі, вважаючи, що в діях його підзахисного відсутній умисел на несвоєчасне подання повідомлення.

Суддя Конституційного суду Володимир Мойсик. Фото з відкритих джерел

Водночас прокурор вважав, що вина судді Володимира Мойсика у вчинені правопорушення за ч.2 ст. 172-6 КУпАП, є доведеною, оскільки воно за своїм складом є формальним. При цьому він наголосив, що рішенням Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року було визнано такою, що не відповідають Конституції України частину 2 статті 52 Закону України «Про запобігання корупції», та скасовано обов`язок суб`єктів декларування, на яких розповсюджується дана норма, подавати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані. Через це прокурор просив закрити провадження у зв`язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.

Зауважимо, що покарання за ч.2 ст. 172-6 КУпАП («Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані») передбачає штраф від 1700 грн до 3400 грн.

До речі, суддя Мойсик 27 жовтня 2020 року проголосував за визнання неконституційними окремих антикорупційних статей.

Додамо, що ст. 172-6 Кодексу України про адміністративне правопорушення («Порушення вимог фінансового контролю») вступила в дію 26 квітня 2015 року. Роком раніше в цю статтю Верховна Рада внесла доповнення (запровадивши штрафи від 2550 грн до 5100 грн за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації про майно, доходи та витрати) на виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України.

Таким чином, до моменту рішення Конституційного суду від 27 жовтня 2020 року, ст. 172-6 КУпАП мала широкий набір покарань:

несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – штраф від 850 грн до 1700 грн;

неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунку в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані – штраф від 1700 грн до 3400 грн;

дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення – штраф від 1700 грн до 5100 грн з конфіскацією доходу чи винагороди та з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік;

подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – штраф від 17 тис. грн до 34 тис. грн.

Відповідальність за цією статтею у частині подання завідомо недостовірних відомостей в електронній декларації наступала за умови, якщо вартість майна декларанта була вищою за 100-250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Віталій Тараненко, «Главком»

Поділитися:

Замовити послугу

Центр інформаційних розслідувань УкрІнформХолдинг доможе вам у вирішенні питань вашої безпеки та безпеки вашого майна, допоможе відновити справедливість та захистити ваші интереси..

Замовити