* - поля обов'язкові для заповнення.

* - поля обов'язкові для заповнення.

+38 (098) 554-03-03
+38 (093) 554-03-03
Киев, ул. Вышгородская, 31

Звідки дрова?

Звідки дрова?

На катастрофічну ситуацію з незаконною вирубкою лісів влада поки реагує прямолінійно і передбачувано – змінюють керівників.

Тим часом, поки злодійство деревини залишається справою надприбутковою і ніхто з серйозних фігурантів у в’язницю не сідає, нові начальники відразу або поступово опиняться включені в систему. Систему, яка годує всіх – жителів лісових регіонів, лісників, переробників та експортерів, поліцію, прокурорів, співробітників СБУ, місцевих депутатів, не дуже розбірливі європейські компанії, які купують крадений ліс і вироби з нього.

Британці підрахували, що в ЄС ввозиться “сірої” української деревини більше, ніж з усіх інших країн світу разом узятих. Це означає, що в збереженні і статус кво зацікавлені багато найбільші європейські компанії, що працюють з деревиною та виробами з неї. При такій кількості зацікавлених осіб просте перетасування чиновників нічого не дає. Нові люди швидко обживаються, знаходять своє місце в системі, і вона продовжує працювати як годинник. Від 30 до 40% зрубаних в Україні дерев зрубано, перероблені і продані незаконно, без дозволів і сплати податків.

З життя короїдів

Тільки у Волинській області в минулому році була припинена незаконна робота 553 приватних пилорам. За рік кожна така пилорама може переробити до 1000 кубометрів лісу. Відповідно, тільки закриті пилорами переробляли десятки, якщо не сотні тисяч кубів незаконно вирубаного лісу. Практика роботи правоохоронців свідчить, що навіть при великій удачі за рік вони в змозі виявити не більше 10% порушників. Це означає, що тільки на Волині продовжують працювати тисячі пильщиків незаконно вирубаного лісу. У багатьох селах в лісових регіонах пилорами стоять мало не на кожному обійсті. Та й закриті нелегальні виробництва, як правило, через місяць-другий відновлюють роботу. При цьому співробітники лісгоспів, які зазвичай прекрасно знають, де переробляється вкрадений ліс, не мають права доступу на приватні подвір’я, а підключення поліції – справа не завжди проста і швидка, оскільки у поліцейських маса інших функцій.

У Волинській, Житомирській, Рівненській областях вже не перший рік триває справжній екоцид. Хижацьке вирубування лісу необоротно змінює і склад грунту, і ландшафти, і загальну екологічну ситуацію. Ще нинішні покоління побачать піщані пустища, а потім і пустелі в серці України. Даний бізнес активно підживлює неофіційний сектор економіки. Більшість в ньому задіяних не оформлені як підприємці і не платять податки. Багато при цьому отримують допомоги, субсидії та інші види державної допомоги як малозабезпечені. Бюджет щороку недоотримує мільярди гривень. Нинішня ситуація небезпечна не тільки для екології і бюджету. Всі ще пам’ятають справжні бойові зіткнення з поліцією копачів бурштину – зі стріляниною, пораненими, спаленими машинами. Бізнес на крадіжці лісу, хоча і менш маржинальний, ніж бурштиновий, зате набагато більш масштабний і в ньому задіяні сотні тисяч людей. Спроби вирішити проблему одними лише поліцейськими методами можуть призвести до сплесків регіонального сепаратизму в лісових регіонах, прямим непокори владі. І гасити ці сплески буде важко: населення має багаті партизанські традиції, а нелегальний бізнес дуже тісно зрісся з місцевою владою.

Як врятувати ліс

Тисячі власників пилорам, перероблюють крадений ліс, роблять пиломатеріали не для себе. І рідко самостійно їх реалізують у великих обсягах – дуже великий ризик потрапити в поле уваги правоохоронців. Тим більше приватні переробники не можуть експортувати результати своєї праці.

Головний бенефіціар їх діяльності – численні компанії-виробники виробів і напівфабрикатів з деревини, від картинних рам і меблів до європіддонів і деревного вугілля. Ці компанії мають налагоджений і вельми значний експорт, хороші зв’язки з митницею і європейськими покупцями своєї продукції, зареєстрованих посередників в Європі, на яких найчастіше осідає прибуток від роботи всього ланцюжка “чорний лісоруб” – “сірий переробник” – “майже білий виробник” – – “зовсім білий європейський покупець”.

Саме компанії-споживачі переробленої сірої деревини є тією ланкою ланцюжка, за яким можна і необхідно встановити реальний контроль. Все просто -не буде сірого попиту, не буде і сірого пропозиції.

Ось простий приклад. У тій же Волинській області не перший рік працює ТОВ “Верба-ВВ”, типовий представник армії деревопереробних підприємств. Компанія закуповує деревину, в тому числі, офіційно заготовлену, експортує пиломатеріали та дерев’яні піддони. За минулий рік ТОВ “Верба-ВВ” офіційно закупило близько 116 тис. Куб. м сировини., в тому числі, близько 109 тис. куб. м хвойних лісоматеріалів.

А тепер експортна статистика підприємства. Воно експортувало близько 50 тис. Куб. м пилопродукции, на виготовлення якої було використано майже 100 тис. куб. м сировини. Крім того, компанія вивезла майже 630 тис. дерев’яних піддонів, на виробництво яких необхідно більше 46 тис. Куб. м лісоматеріалів. Разом, при закуплених 116 тис. Куб. м сировини тільки на експорт пішла продукція, виготовлення якої вимагало не менше 146 тис. кубометрів. Можливо, були у підприємства і внутрішні продажі. Статистика даного підприємства повністю вкладається в загальноукраїнську, згідно з якою контрафактний ліс становить 30-40% від легально переробленого. ТОВ “Верба-ВВ” зовсім не є унікальним злісним порушником закону, воно лише працює як всі інші складові діючої в Україні системи поводження з лісом, загальнонародним надбанням. Точно таку ж картину можна побачити, проаналізувавши статистику переважної більшості переробників лісу в Україні. За оцінками британської неурядової організації Earthsight, в Україні розбіжності між легально закупленими обсягами деревини та експортом виробів з неї в окремих випадках доходять до 75%. Так що ТОВ “Верба-ВВ” на тлі інших – майже зразок законослухняності.

Не варто питати, чому ті ж податкові органи досі не зробили кілька простих арифметичних дій і не задали виробникам відповідні питання. Можливо, фіскалам невідомі норми виходу готової продукції із сировини? Може, їм в школі погано давалася математика? Як би там не було, цей простий інструмент захід варварської вирубки українських лісів досі не задіяний.

Є і ще один інструмент, застосування якого може істотно покращити ситуацію. Лісоматеріали, а також вироби з дерева з України вивозять НЕ козячими стежками, а через митницю. Обов’язкова вимога сертифікатів походження деревини при експорті всіх товарів, вироблених з дерева, за оцінками експертів, дозволить негайно знизити як мінімум удвічі вивезення продукції, зробленої з неврахованого лісу.

Як показує практика, боротьба з індивідуальними браконьєрами і власниками пилорам малоефективна і чревата соціальними вибухами. Та й ведеться вона не надто активно – присікається максимум 5-10% порушень. Реальний ефект може дати тільки контроль підприємств-споживачів контрафактної продукції в поєднанні з контролем походження деревини і реальних обсягів експорту на митниці. І чим швидше центральна влада займеться зміною умов регулювання цього бізнесу, тим більше українських лісів вдасться врятувати від знищення. А нескінченна тасування злодійкуватих або просто вийшли з довіри чиновників – лише імітація боротьби за екологічне майбутнє України.

Гліб Іванов

Поділитися:

Замовити послугу

Центр інформаційних розслідувань УкрІнформХолдинг доможе вам у вирішенні питань вашої безпеки та безпеки вашого майна, допоможе відновити справедливість та захистити ваші интереси..

Замовити